1. Словник української мови у 20 томах

вишівський

ВИ́ШІВСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до виш.

Обоє [Дрогодза і Мефодій Гнатович], ще раз чокнувшись, жваво заходились обговорювати вишівські справи (М. Івченко);

Уся мережа навчальних закладів різних ланок (дошкільних, шкільних, вишівських) має бути охоплена цілісною системою мовного виховання (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишівський — ви́шівський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вишівський — -а, -е. Прикм. до виш. || Признач. для вишу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишівський — Ви́шівський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)