вишіптуватися

ВИШІ́ПТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ШЕПТАТИСЯ, пчуся, пчешся, док., розм.

Наговорюватися пошепки досхочу; пошепки висловлюватися.

Микола вишіптувався про своє горе товаришам, трохи журився (із журн.).

◇ (1) Ви́шептатися як рак у то́рбі – віджити свій вік.

Вишептавсь як рак в торбі (Номис);

Ще раз дід обвів поглядом усіх, склав руки на грудях і промовив: – Ну, прощавайте, я вже вишептавсь як рак у торбі, – і тихенько вмер (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me