вишіптуватися
ВИШІ́ПТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ШЕПТАТИСЯ, пчуся, пчешся, док., розм.
Наговорюватися пошепки досхочу; пошепки висловлюватися.
Микола вишіптувався про своє горе товаришам, трохи журився (із журн.).
◇ (1) Ви́шептатися як рак у то́рбі – віджити свій вік.
Вишептавсь як рак в торбі (Номис);
Ще раз дід обвів поглядом усіх, склав руки на грудях і промовив: – Ну, прощавайте, я вже вишептавсь як рак у торбі, – і тихенько вмер (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me