виявлений
ВИ́ЯВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́явити 1, 3.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений (Біблія. Пер. І. Огієнка);
На їхніх обличчях Сергій прочитав яскраво виявлену образу (Г. Епік);
// ви́явлено, безос. пред.
Останнім часом величезне родовище нафти виявлено поблизу Долини (І. Цюпа);
Він [батальйон] також не встиг ще спуститися з висоти вниз, хоч розвідка доповідала, що і в першому містечку, і далі противника не виявлено (О. Гончар).
2. у знач. прикм. Виразний, помітний.
Арабські коні мають виявлений верховий тип.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виявлений — ви́явлений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- виявлений — [вийаўлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- виявлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до виявити 1), 3). || виявлено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Виразний, помітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виявлений — Ви́явлений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виявлений — ВИ́ЯВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́явити 1, 3. На їхніх обличчях Сергій прочитав яскраво виявлену образу (Епік, Тв., 1958, 180); // ви́явлено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах