вияскравлювати

ВИЯСКРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЯСКРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́яскравлять; док.

1. кого, що. Робити яскравішим, виразнішим (про колір, зображення, постать і т. ін.).

Ліхтар вияскравлює дерево, голі віти якого поступово огранюються неторкнутим снігом (із журн.);

Фотографія не додає кольорів, вона лише може вияскравити ті, які є (із журн.).

2. що, перен. Те саме, що висві́тлювати 2.

Невеликі уривки з деяких зазначених тут творів наводяться в додатку. Вони вияскравлюють добу, в яку жив Сірко, а також змальовують кошового отамана таким, яким його бачили сучасники (з наук. літ.);

Справжній поет досконало володіє словом і вміє в ньому глибоко приховати власні емоції, щоб вияскравити думку (з газ.).