1. Словник української мови у 20 томах

вйокати

ВЙО́КАТИ, аю, аєш, недок., ВЙО́КНУТИ, ну, неш, док.

Гукати “вйо” на коней.

Візники у плисових жупанцях-безрукавках, високо піднявши лікті, вйокали, чмокали, кричали на перехожих і з шиком зупинялись перед крамничками (В. Винниченко);

Свирид Кіндратович везе снопи на тік. На коней вйокає (О. Підсуха);

Василько вйокнув на коней, і вони побігли підтюпцем (М. Коцюбинський);

Коли дівчата й хлопці всілися на сани і Кузьма вйокнув, коні з місця рвонули навскач (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вйокати — вйо́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вйокати — -аю, -аєш, недок., вйокнути, -ну, -неш, док. Гукати "вйо" на коней. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вйокати — див. кричати Словник синонімів Вусика
  4. вйокати — Вйо́кати, -каю, -каєш, -кає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вйокати — ВЙО́КАТИ, аю, аєш, недок., ВЙО́КНУТИ, ну, неш, док. Гукати "вйо" на коней. Свирид Кіндратович везе снопи на тік. На коней вйокає (Піде., Поеми, 1954, 65); Василько вйокнув на коней, і вони побігли підтюпцем (Коцюб., І, 1955, 80). Словник української мови в 11 томах