вкарбування

ВКАРБУВА́ННЯ (УКАРБУВА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. вкарбува́ти.

Мета дисертаційного дослідження – розкрити динаміку повернення до вищих культурних цінностей і традицій, механізм укарбування культури в міф (з наук. літ.);

“Слово о полку Ігоревім” відображає вкарбування християнського світогляду в плоть традиційної слов'янської культури (з навч. літ.);

Завдання Інституту національної пам'яті – вкарбування історичної пам'яті нації в контекст громадянського суспільства (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me