вкинутий
ВКИ́НУТИЙ (УКИ́НУТИЙ), ВКИ́НЕНИЙ (УКИ́НЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вки́нути.
Кожний спогад – наче вкинутий до загального кола камінець за життя людини, а думка громади на селі дорого коштує (з газ.);
Молода Мелашка, вкинута в чуже село, між чужі люди, не сміла нічого говорити проти свекрухи (І. Нечуй-Левицький);
Авто різко рвонуло з місця і за хвилину перетворилось у тряский луна-парківський атракціон, задля додаткового ефекту вкинутий у сніговий хаос (Ю. Андрухович);
Жарт, вдало вкинутий в Інтернет, почав жити власним повноцінним життям, здобувши кілька десятків тисяч прихильників (з газ.);
// вки́нуто, вки́нено, безос. пред.
В вапнярках шипіло та булькотіло вапно, немов лютилось, що його наперед спражено в огні, а тепер назад вкинено в воду (І. Франко);
Воно [сонце] кружляє в зеніті вогненним колом, прообразом тієї вогненної сковороди, на яку оце вкинуто їх і з якої немає рятунку (І. Багряний).
Значення в інших словниках
- вкинутий — вки́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вкинутий — (укинутий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вкинути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вкинутий — ВКИ́НУТИЙ (УКИ́НУТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вки́нути. Молода Мелашка, вкинута в чуже село, між чужі люди, не сміла нічого говорити проти свекрухи (Н.-Лев., II, 1956, 329). Словник української мови в 11 томах