вкинутість

ВКИ́НУТІСТЬ (УКИ́НУТІСТЬ), тості, ВКИ́НЕНІСТЬ (УКИ́НЕНІСТЬ) ності, ж.

Стан за знач. вки́нутий і вки́нений 1, 2.

Рух думки російської релігійної філософії є певною відповіддю на запити зовсім нової історичної ситуації і водночас це звернення до людини-особистості, яка саме на початку XX ст. гостро відчула свою залишеність, вкиненість у світ і потребу здобути якісно інше самовизначення (з наук. літ.);

Пекельний злочин 11 вересня 2001 р. і наступний розвиток подій ознаменували входження людства в принципово нову добу історії – власне, не входження, а вкинутість, оскільки людство стало жертвою маніпуляцій купки зловмисників (із журн.).