вкисання
ВКИСА́ННЯ (УКИСА́ННЯ), я, с.
Дія за знач. вкиса́ти.
Вкисання прискорювали за допомогою кислого тіста (“кваску”) (з публіц. літ.);
Путрю готували з неподрібненої ячмінної крупи, яку варили, висипали у дерев'яні ночви, обсипали житньою солодовою мукою, перемішували, укладали у дерев'яну діжку, заливали водою навпіл із сирівцем і ставили у тепле місце. Після вкисання переставляли на холод (із журн.);
Борошно запарювали окропом і ставили в тепле місце для вкисання (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me