вклейка

ВКЛЕ́ЙКА (УКЛЕ́ЙКА), и, ж.

Те, що вклеєне в що-небудь.

Початковими формами використання різноманітних художньо-зображальних сюжетних публікацій у виданнях стало репродукування на вклейках живописних та графічних творів відомих митців провідних європейських художніх шкіл (з наук. літ.);

Високою майстерністю відзначається оформлення “Кобзаря”, видане до 150-річного ювілею. Книжку збагачують кольорові вклейки з кращих малюнків Тараса Шевченка (з наук.-попул. літ.);

У довіднику “Чернігівщина” вміщено 172 кольорові ілюстрації на вклейках (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вклейка — вкле́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вклейка — (уклейка), -и, ж. Те, що вклеєне в що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вклейка — ВКЛЕ́ЙКА (УКЛЕ́ЙКА), и, ж. Те, що вклеєне в що-небудь. Високою майстерністю відзначається оформлення "Кобзаря", видане до 150-річного ювілею "Гослитиздатом" у Москві. Книжку збагачують кольорові вклейки з кращих малюнків Шевченка (Вітч., З, 1967, 172). Словник української мови в 11 томах