вклейка
ВКЛЕ́ЙКА (УКЛЕ́ЙКА), и, ж.
Те, що вклеєне в що-небудь.
Початковими формами використання різноманітних художньо-зображальних сюжетних публікацій у виданнях стало репродукування на вклейках живописних та графічних творів відомих митців провідних європейських художніх шкіл (з наук. літ.);
Високою майстерністю відзначається оформлення “Кобзаря”, видане до 150-річного ювілею. Книжку збагачують кольорові вклейки з кращих малюнків Тараса Шевченка (з наук.-попул. літ.);
У довіднику “Чернігівщина” вміщено 172 кольорові ілюстрації на вклейках (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вклейка — вкле́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вклейка — (уклейка), -и, ж. Те, що вклеєне в що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вклейка — ВКЛЕ́ЙКА (УКЛЕ́ЙКА), и, ж. Те, що вклеєне в що-небудь. Високою майстерністю відзначається оформлення "Кобзаря", видане до 150-річного ювілею "Гослитиздатом" у Москві. Книжку збагачують кольорові вклейки з кращих малюнків Шевченка (Вітч., З, 1967, 172). Словник української мови в 11 томах