вклеювання

ВКЛЕ́ЮВАННЯ (УКЛЕ́ЮВАННЯ), я, с.

Дія за знач. вкле́ювати.

Записи, вклеювання фотокарток і вiдмiтки у паспортi здiйснюються паспортною службою (з мови документів);

Уклеювання документів до справи, прикріплення їх степлером категорично забороняється (з мови документів);

Вклеювання склопакета в стулку візуально не помітне (з газ.);

Вклеювання зварних втулок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вклеювання — вкле́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вклеювання — (уклеювання), -я, с. Дія за знач. вклеювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вклеювання — ВКЛЕ́ЮВАННЯ (УКЛЕ́ЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкле́ювати. Словник української мови в 11 томах