вклеювання
ВКЛЕ́ЮВАННЯ (УКЛЕ́ЮВАННЯ), я, с.
Дія за знач. вкле́ювати.
Записи, вклеювання фотокарток і вiдмiтки у паспортi здiйснюються паспортною службою (з мови документів);
Уклеювання документів до справи, прикріплення їх степлером категорично забороняється (з мови документів);
Вклеювання склопакета в стулку візуально не помітне (з газ.);
Вклеювання зварних втулок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вклеювання — вкле́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вклеювання — (уклеювання), -я, с. Дія за знач. вклеювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вклеювання — ВКЛЕ́ЮВАННЯ (УКЛЕ́ЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкле́ювати. Словник української мови в 11 томах