вкусити

Значення в інших словниках

1. вкусити — вкуси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. вкусити — [ўкуситие] = укусити ўкушу, -усиеш; нак. -си, -с'іт' Орфоепічний словник української мови
3. вкусити — хоч про́ти ше́рсті гладь (не вку́сить). Дуже лагідний, податливий, спокійний. (Микита:) Розумний парубок (Семен)! .. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь, не вкусе (не вкусить)! (М. Кропивницький). (яка́сь) му́ха вкуси́ла кого, ірон. Фразеологічний словник української мови
4. вкусити — ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИ розм. — Док.: відкуси́ти, відгри́зти, вкуси́ти (укуси́ти), кусну́ти. Сміючись (солдат із дівчиною) їдять бублика, відкушують від нього по черзі (О. Словник синонімів української мови