влазливість

ВЛА́ЗЛИВІСТЬ (УЛА́ЗЛИВІСТЬ), вості, розм.

Властивість за знач. вла́зливий.

– Вибачте, – знову з поштивою влазливістю вставив журналіст Зінчук, – а як ви ставитеся до того, що разом з постановою Об'єднаних Націй про ідею соціально-економічної демократії було б поставлено пропозицію про політичну демократію? (В. Винниченко);

Щоправда, Н. Кобринська недолюблювала гімназійного вчителя Григорія Величка за влазливість до всього, в тому числі до її особистих та родинних справ (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влазливість — влазли́вість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови