влитий
ВЛИ́ТИЙ¹ (УЛИ́ТИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вли́ти¹.
Враз до вуха його долітає щось, що робить враження холодної води, влитої за комір (М. Коцюбинський);
Мисливці встромлювали лопату навскоси: замикали звіра. Збилися, числячи влиті відра. – Мабуть, ховраха немає дома, – сумнівається хлопець (В. Барка);
Як кров наповнює й живить тіло людини, так, думали вони, й ця руда є кров'ю землі, влитою в неї богами. І людина мала право взяти цю кров у землі для своєї потреби (С. Скляренко);
Цей широкий світ, ця чудесна країна .. Та й краплі моєї праці вже влиті в оце місто (Ю. Мушкетик);
Силоміць влитий чай збудив орла, той затрусив головою і намагався чистити дзьоба об присаду (із журн.);
// вли́то, безос. пред.
Несподівано випало хлопцям зустріти .. одного із своїх студбатівців – Миколу Харцишина з геофаку, від якого вони дізналися, що рештки їхнього студбату було влито в інші частини (О. Гончар).
ВЛИ́ТИЙ² див. ули́тий¹.
Значення в інших словниках
- влитий — вли́тий 1 дієприкметник влитий в середину чогось вли́тий 2 дієприкметник облитий Орфографічний словник української мови
- влитий — I (улитий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до влити I. II див. улитий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- влитий — як (мов, ні́би і т. ін.) вли́тий, зі сл. сиді́ти. Дуже добре (про одяг). Онук якось аж неохоче вдягнув — костюм сидів на ньому як влитий (А. Дімаров). Фразеологічний словник української мови
- влитий — ВЛИ́ТИЙ¹ (УЛИ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вли́ти¹. Враз до вуха його долітає щось, що робить враження холодної води, влитої за комір (Коцюб., І, 1955, 208). ВЛИ́ТИЙ² див. ули́тий¹. Словник української мови в 11 томах