вмент
ВМЕНТ (УМЕ́НТ), присл., розм.
Те саме, що вмить.
Вмент маленький візок виповняється тілами вздовж і впоперек (М. Коцюбинський);
Сушник умент спалахнув (Л. Яновська);
Солдатики, що стояли на ґанку, вмент чогось витягуються, роблять напружені обличчя, і всі, як по команді, повертають голови в один бік (В. Винниченко);
Крик перервався, заглушений виплеском води, і Шаптала вмент майнув до скелі (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вмент — вмент прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- вмент — див. ВМАХ. Словник синонімів Караванського
- вмент — (умент), присл., розм. Те саме, що вмить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вмент — див. швидко Словник синонімів Вусика
- вмент — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
- вмент — Вмент, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вмент — ВМЕНТ (УМЕ́НТ), присл., розм. Те саме, що вмить. Вмент маленький візок виповняється тілами вздовж і впоперек (Коцюб., II, 1955, 236); Сушник умент спалахнув (Л. Янов, І, 1959, 428). Словник української мови в 11 томах