вмерзати
ВМЕРЗА́ТИ (УМЕРЗА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВМЕ́РЗНУТИ (УМЕ́РЗНУТИ), ну, неш, док., у що.
Під дією морозу закріплюватися в масі льоду, снігу і т. ін.
Вдень попускало, сонце в передгір'ях гріло по-весняному, коні звечора вгрузали в глину, а на ранок вмерзали копитами так, що вирвати їх не було сили (П. Загребельний);
Коли суворі чукотські морози до дна проморожують ріки, чорна рибка закопується у мул або просто вмерзає у лід (з наук.-попул. літ.);
Вона стояла непорушна, .. ботики вмерзли в сніг (М. Руденко);
* Образно. Ти тільки, як всі воскреслі, не любиш про смерть говорити. І маєш, напевно, рацію. Минуле вмерзає в кригу (Л. Костенко);
Батьки десь вмерзли в землю там, У вічній тундрі Комі (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вмерзати — вмерза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вмерзати — (умерзати), -аю, -аєш, недок., вмерзнути (умерзнути), -ну, -неш, док. Під дією морозу закріплюватися в масі льоду, снігу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вмерзати — ВМЕРЗА́ТИ (УМЕРЗА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВМЕ́РЗНУТИ (УМЕ́РЗНУТИ), ну, неш, док. Під дією морозу закріплюватися в масі льоду, снігу і т. ін. Словник української мови в 11 томах