вмочання

ВМОЧА́ННЯ¹ (УМОЧА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. вмоча́ти¹.

Під час проявляння фотовідбитків рекомендується користуватись пінцетом. Не слід забувати щоразу, після вмочання пінцета в закріплювач, обполіскувати його в чистій воді (з навч. літ.);

Соусом обмазуємо свинячі реберця для барбекю, його подаємо на стіл для вмочання, тож він має бути трохи рідкуватим (із журн.).

ВМОЧА́ННЯ² див. умоча́ння¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмочання — вмоча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вмочання — (умочання), -я, с. Дія за знач. вмочати (умочати). Великий тлумачний словник сучасної мови