вмочування
ВМО́ЧУВАННЯ¹ див. умо́чування¹.
ВМО́ЧУВАННЯ² (УМО́ЧУВАННЯ), я, с.
Дія за знач. вмо́чувати.
Виробництво сірників поділялося на дві головні операції: виготовлення паличок (сірникової соломки) і приготування запалювальної маси та вмочування в неї (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вмочування — вмо́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вмочування — див. умочування. Великий тлумачний словник сучасної мови