вмуровувати
ВМУРО́ВУВАТИ (УМУРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМУРУВА́ТИ (УМУРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що.
Муруванням укріплювати, закріплювати щось у чому-небудь.
Може, з часом, коли життя в цих районах входитиме в нормальне, звичне русло, господарки вмуровуватимуть оті панцири в нові лежанки, замість чавунних плит, а може, використають їх як заслінки для печей (Є. Доломан);
Завжди по камінчику, по плінфі вмуровую у втрачене надбрамне Благовіщення, що зяє у пустці неба трибанною раною (І. Калинець);
1913 р. у центрі с. Надієва на честь великого поета споруджено скелю-обеліск. Не маючи особливо великих коштів, автори вмурували в скелю емалевий портрет Т. Г. Шевченка з текстом “Заповіту” (з наук. літ.);
* Образно. Обернувся до ікони, перехрестивсь .. Ніяково осміхнувся. І прямо на очах риси вольовитого обличчя вмуровувало, холодило. Зіркі очі вбачали вихід в ніщо (Г. Колісник).
Значення в інших словниках
- вмуровувати — вмуро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вмуровувати — (умуровувати), -ую, -уєш, недок., вмурувати (умурувати), -ую, -уєш, док., перех. Муруванням укріплювати щось у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вмуровувати — ВМУРО́ВУВАТИ (УМУРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМУРУВА́ТИ (УМУРУВА́ТИ), ую, уєш, док., перех. Муруванням укріплювати щось у чому-небудь. [Колодязь:] Він [чоловік] береги мої, тепер травою вкриті. Словник української мови в 11 томах