1. Словник української мови у 20 томах

вмілець

ВМІ́ЛЕЦЬ див. умі́лець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмілець — вмі́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вмілець — вмілий, вмілість, вміло, вміння див. умілець, умілий і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вмілець — МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́К розм., АРТИ́СТ розм., ШТУКА́Р розм., МАЙСТЕ́РНИК розм., МИСТЕ́ЦЬ заст., ТІМА́ХА заст.; УМІ́ЛЕЦЬ (ВМІ́ЛЕЦЬ), ЧАКЛУ́Н розм., БОГ розм. Словник синонімів української мови
  4. вмілець — ВМІ́ЛЕЦЬ, ВМІ́ЛИЙ, ВМІ́ЛІСТЬ, ВМІ́ЛО, ВМІ́ННЯ, ВМІ́ННЯЧКО див. умі́лець, умі́лий і т. д. Словник української мови в 11 томах