вміщення
ВМІ́ЩЕННЯ (УМІ́ЩЕННЯ), я, с.
Дія за знач. вмісти́ти 2.
Він писав новели і присилав на фронт для вміщення в газеті чи видання листівками (М. Бажан);
Той, хто загалом згоден з обмеженням державою споживання шкідливих продуктів, не повинен би заперечувати проти обмеження реклами або вміщення в рекламі застережень про небезпеку (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me