внадно
ВНА́ДНО (УНА́ДНО), пред.
Про велике бажання зробити що-небудь.
– Та вбив би такого на місці або спалив к чорту, щоб знав як! – погарячився котрийсь із молодих. – Щоб і іншим не було внадно (А. Головко);
Коли б її воля, вона б створила для цих виродків, цих вандалів резервації .. Вона б їх ізолювала від суспільства .. і лякала б ними дітей, щоб не було унадно іншим... (Г. Тарасюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- внадно — вна́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- внадно — (унадно), присудк. сл. Про велике бажання зробити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- внадно — ВНА́ДНО (УНА́ДНО), присудк. сл. Про велике бажання зробити що-небудь. — Та вбив би такого на місці або спалив к чорту, щоб знав як! — погарячився котрийсь із молодих. — Щоб і іншим не було внадно (Головко, Мати, 1940, 141). Словник української мови в 11 томах