внадно

ВНА́ДНО (УНА́ДНО), пред.

Про велике бажання зробити що-небудь.

– Та вбив би такого на місці або спалив к чорту, щоб знав як! – погарячився котрийсь із молодих. – Щоб і іншим не було внадно (А. Головко);

Коли б її воля, вона б створила для цих виродків, цих вандалів резервації .. Вона б їх ізолювала від суспільства .. і лякала б ними дітей, щоб не було унадно іншим... (Г. Тарасюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. внадно — вна́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. внадно — (унадно), присудк. сл. Про велике бажання зробити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. внадно — ВНА́ДНО (УНА́ДНО), присудк. сл. Про велике бажання зробити що-небудь. — Та вбив би такого на місці або спалив к чорту, щоб знав як! — погарячився котрийсь із молодих. — Щоб і іншим не було внадно (Головко, Мати, 1940, 141). Словник української мови в 11 томах