внутрі

ВНУТРІ́, присл., рідко.

1. Те саме, що всере́дині.

– Хоч як хочете мене переряжуйте [переряджуйте], научіть усьому, як треба бути панею, та вже внутрі не переробите (Г. Квітка-Основ'яненко);

Внутрі місто було наполегливо зайняте само собою, це була неділя, якийсь святочний неспокій, повільний рух автобусів (У. Самчук).

2. у знач. прийм. з род. в. Уживається для вказівки на місце, приміщення і т. ін., в межах якого відбувається дія.

Внутрі костьолу настав рух і – “Вони йдуть! вони йдуть!”, пронеслося з уст до уст (О. Кобилянська);

Міщанство жило своїми інтересами внутрі міських мурів і магдебурзького права, селянство, хоч і найчисленніше, мовчало, корилося й працювало (з наук. літ.);

// Уживається для вказівки на межі чогось, у яких виявляється певна ознака.

При низькому культурному стані і слабкості моральних зв'язків внутрі роду сеньйорат дуже рано перемінився у нас у право сильного, кинувши Руську державу в хаос міжусобиць (з наук. літ.).