внутрішньокультурний

ВНУТРІШНЬОКУЛЬТУ́РНИЙ, а, е.

Який існує, відбувається і т. ін. у межах певної культури, характерний для неї.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується розширенням відносин на внутрішньокультурному та міжкультурному рівнях (з наук. літ.);

Аналізуючи внутрішньокультурні суперечності, X. Ортега-і-Гассет протиставляє культурі науку, яка виявилася найбільш стійкою серед різноманітних видів духовної діяльності людини (з наук. літ.);

Із розвитком цивілізації та нагромадженням величезного обсягу різноманітної інформації за допомогою наукових відкриттів картина світу втратила свою внутрішньокультурну цілісність і стала надзвичайно варіативною (з навч. літ.);

// у знач. ім. внутрішньокульту́рне, ного, с. Те, що становить, визначає і т. ін. певну культуру.

Більшість запропонованих визначень терміна “міжкультурна комунікація” ґрунтуються на протиставленні міжкультурного і внутрішньокультурного (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me