вовномийня
ВОВНОМИ́ЙНЯ, і, ж.
Приміщення або місце, де промивають вовну (у 2 знач.).
У Херсоні на початку 60-х років XIX ст. найбільшою була вовномийня графа Толстого і Багера (з наук. літ.);
Динамічно розвивалося дофабричне миття вовни в Харківській губернії: 1820 року тут існувала одна вовномийня купця Буткова, а в середині 40-х років їх стало вже дев'ять (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вовномийня — вовноми́йня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови