вовняний
ВО́ВНЯ́НИЙ, а, е.
1. Пов'язаний з вовною (у 2–4 знач.).
Очі позападали, червоні, запалені та вогкі від вовняного пороху, диму та пізньої роботи (Леся Українка);
Вовняна промисловість – одна з найстаріших підгалузей текстильної промисловості (з наук. літ.).
2. Вигот. з вовни (у 2–4 знач.).
Клим вийняв з-за пазухи шматок вовняної матерії (І. Нечуй-Левицький);
Він лежить на великому дерев'яному ліжкові, роздягнутий, накритий вовняною ковдрою чи киреєю... (І. Багряний);
Марія накинула на плечі теплу вовняну хустку (В. Козаченко);
Гіпатія підходить до свічада, поправляє вузол кіс, загортається в довгий вовняний плащ (О. Бердник);
Місцевою вишивкою прикрашалися не лише лляні та вовняні, а й шовкові тканини (з наук. літ.);
* Образно. В саду темрява сплела в один вовняний волохатий клубок і гілля, і небо, і зарості (К. Гриб);
* У порівн. Тіні від дерев обступили його густим вовняним колом, і в тім колі, як у вінку, виступив клапоть неба (М. Івченко);
// Який одержують із вовни.
Ефективність миття, кількість та якість вовняного жиру, багаторазове використання мийних розчинів залежить від вибору частоти, величини потужності та експозиції електромагнітного поля (з наук. літ.).
3. перен. М'який, вкрадливий (про голос).
– Ні-ні, я вас не обманюю, – його [Антоніо] теплий вовняний голос обволікує її і заколисує (Ю. Винничук).
Значення в інших словниках
- вовняний — во́вня́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- вовняний — -а, -е. Прикм. до вовна. || Вигот. з вовни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вовняний — ВО́ВНЯ́НИЙ (виготовлений з вовни), ШЕРСТЯНИ́Й. Вовняні тканини; Шерстяна хустка. Словник синонімів української мови
- вовняний — ВО́ВНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до во́вна. Очі позападали, червоні, запалені та вогкі від вовняного пороху, диму та пізньої роботи (Л. Укр., IV, 1954, 212); // Вигот. з вовни. Клим вийняв з-за пазухи шматок вовняної матерії (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- вовняний — Вовняний, -а, -е Шерстяной. Аф. 319. Словник української мови Грінченка