вогневіти

ВОГНЕВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко.

Сильно палати, горіти.

Вогневіє сад під шаленим артобстрілом, і в тому саду назавжди зостався Іван (із журн.);

* Образно. Від тіла тут вимагалося лише одного .. Вмерти так, як умирають комети, – згоріти до краплі, до решти, лишивши по собі ще вогненний слід, – вогневіти бодай якийсь час (І. Багряний).