вогнезахист

ВОГНЕЗА́ХИСТ, у, ч.

Комплекс заходів, що підвищують вогнестійкість, перешкоджає поширенню вогню.

Збільшення межі вогнестійкості дерев'яних будівельних конструкцій досягається застосуванням спеціальних засобів вогнезахисту: обштукатурюванням, облицюванням негорючими будівельними матеріалами (з наук. літ.);

Вогнезахист знижує пожежну небезпеку матеріалів та конструкцій (із журн.);

Металоконструкції мали слабкий вогнезахист і не витримали дії вогню (з газ.).

△ (1) Хімі́чний вогнеза́хист – підвищення вогнестійкості матеріалів і конструкцій шляхом їх оброблення спеціальними речовинами.

Хімічний вогнезахист деревини полягає у введенні до неї сповільнювачів горіння (антипіренів) (з наук. літ.);

Для хімічного вогнезахисту застосовують полімерні матеріали, які при горінні повільно виділяють газоподібні речовини і дають низький вихід горючих продуктів (з наук.-попул. літ.).