водоверть
ВОДОВЕ́РТЬ, і, ж., розм.
Те саме, що вир.
Навкруги вирувала, пінилась стрімка вода, і річка вийшла з берегів, несучи у водоверті ломаччя, солому – все, що змила з доріг і долин... (К. Гриб);
Гуде, Вирує чорна водоверть (Л. Первомайський);
Вокзальна метушня захопила Максима в свою водоверть (Д. Ткач);
Країни повільно, але впевнено затягувало у водоверть кризи (з газ.);
Водоверть пригод.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- водоверть — водове́рть іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- водоверть — -і, ж., рідко. Те саме, що вир. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водоверть — див. вир Словник синонімів Вусика
- водоверть — ВИР (місце в річці, морі тощо з круговим рухом води), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ЧОРТОРИ́Й підсил., КРУТІ́Ж, КРУГОВЕ́РТЬ, ВОДОВЕ́РТЬ рідше, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, КРУТОВЕ́РТЬ рідше, НУ́РТА рідше, НУРТИНА́ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше... Словник синонімів української мови
- водоверть — ВОДОВЕ́РТЬ, і, ж., рідко. Те саме, що вир. Гуде, Вирує чорна водоверть (Перв., З глибини, 1956, 238); *Образно. Вокзальна метушня захопила Максима в свою водоверть (Ткач, Арена, 1960, 231). Словник української мови в 11 томах