водовоз
ВОДОВО́З, а, ч.
1. Той, хто возить воду.
– Дивись, Тимошко, що воно? – крикнув водовоз на свого товариша (Панас Мирний);
Большаков .. запримітив якогось Свєтлова, що не був ні кухарем, ні хліборізом, ні водовозом, ані дроворубом і не значився в списку хворих (Б. Антоненко-Давидович);
На своїй шкапині під'їхав до криниці волосний водовоз із великою бочкою (А. Шиян);
Хлопці працювали водовозами, возили гарбами снопи до молотарки, перелопачували зерно в буртах на току, щоб швидше просихало (Є. Доломан).
2. Автоцистерна для транспортування питної води.
Автофургони, водовоз, бензовоз і т. ін. – це різноманітні види транспорту спеціального призначення (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- водовоз — водово́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- водовоз — -а, ч. Той, хто возить воду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водовоз — Возивода Словник чужослів Павло Штепа
- водовоз — Водові́з і водово́з, -во́за, -во́зові, -во́зе! -во́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- водовоз — ВОДОВО́З, а, ч. Той, хто возить воду. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша (Мирний, І, 1954, 251); На своїй шкапині під’їхав до криниці волосний водовоз із великою бочкою (Шиян, Гроза.., 1956, 394). Словник української мови в 11 томах
- водовоз — Водовоз, -за м. 1) Водовозъ. Рк. Левиц. 2) Названіе валета бубенъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465. Словник української мови Грінченка