водоворот

ВОДОВОРО́Т, у, ч., рідко.

Те саме, що вир.

Мати все життя тремтіла за Гришу .. Спочатку це були скарлатини, потім водовороти на Дніпрі (А. Головко);

З кожним ударом хвилі дедалі більше відвойовували у суші мідяво-сірої кам'яної потерті, втягували її у водоворот (Ю. Збанацький);

Течія вривалась у вузький боковий канал з хлопанням та цмоканням, закручуючись у водоворотах (Ю. Логвин);

* Образно. Маруся захопилася водоворотом тої усієї предсвяточної суєтливості (Г. Хоткевич);

* У порівн. Його одразу захопив людський потік і поніс, закрутив у своєму гаморі, мов у водовороті (В. Кучер).