водозбір

ВОДОЗБІ́Р¹, бо́ру, ч.

1. Ділянка суходолу і товща ґрунту та гірських порід, звідки природні води стікають у річкову систему, озеро й інші водні об'єкти.

Основними джерелами забруднення річки є поверхневі стоки з урбанізованих територій і сільськогосподарських угідь, ерозія ґрунтів на площі водозбору (з наук. літ.);

До малих належать річки з площею водозбору до двох тисяч квадратних кілометрів (з мови документів);

На водозборі Либіді розташовано залізничний вокзал, автовокзал, низку промислових підприємств (з газ.).

2. Горизонтальна споруда або природне водоймище, де збирається вода.

І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливки, і багато овочевих дерев (Біблія. Пер. І. Огієнка);

– Рідина, яку ви бачите в водозборах, польових водогонах та в цих рівчаках, не проста вода. Це насичений хімічний розчин (Ю. Смолич).

ВОДОЗБІ́Р², бо́ру, ч.

Те саме, що аквіле́гія.

У народі водозбір називають ще голубками, ймовірно, через схожість за формою віночка з голубом (із журн.);

Водозбір – витончена рослина, що має ажурне декоративне листя (з газ.).