1. Словник української мови у 20 томах

водоймище

ВОДО́ЙМИЩЕ, а, с.

Природне або штучне заглиблення в землі, у якому нагромаджується й затримується вода.

Пригадався [Варчукові] свій хутір і свій ставок біля нього. Тільки в його водоймищі риби нема (М. Стельмах);

Дніпровська вода, яка так довго нудилась у верхньому водоймищі, з шумом виривалася з-під рожевої будівлі гідростанції (П. Загребельний);

Необхідно уникати створення великих водоймищ, зокрема штучних морів (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Велетенськими дзеркалами зблискують прип'ятські водоймища (А. Михайленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водоймище — водо́ймище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. водоймище — -а, с. Природне або штучне заглиблення в землі, у якому нагромаджується й затримується вода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водоймище — ВОДО́ЙМА (природне або штучне заглиблення в землі з водою), ВОДО́ЙМИЩЕ, ВОДОСХО́ВИЩЕ (перев. утворене штучно). Україна багата на відкриті водойми. Словник синонімів української мови
  4. водоймище — ВОДО́ЙМИЩЕ, а, с. Природне або штучне заглиблення в землі, у якому нагромаджується й затримується вода. На карті України з’являються нові великі водоймища (Визначні місця Укр., 1958, 30); Пригадався [Варчукові] свій хутір і свій ставок біля нього. Словник української мови в 11 томах