водолічильник

ВОДОЛІЧИ́ЛЬНИК, а, ч.

Лічильник для обліку побутових або промислових витрат холодної та гарячої води; водомір (у 1 знач.).

Водоканал може дати дозвіл на влаштування додаткових вводів. На кожному вводі мають бути встановлені водомірний вузол з водолічильником та запірна арматура (з мови документів);

Встановлення водолічильників у житлових приміщеннях забезпечує контроль над водокористуванням (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водолічильник — водолічи́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови