водомет

ВОДОМЕ́Т, а, ч.

1. Багатофункціональний пристрій, що забезпечує виштовхування потужного струменя води.

Перший водомет з'явився в Берліні 1931 року: його побудовано на шасі п'ятитонної вантажівки, що мала литі шини (з наук.-попул. літ.);

Водомети застосовують для гасіння пожеж, видобування корисних копалин (з наук.-попул. літ.);

Правоохоронці намагалися розігнати забіяк водометами і пластиковими кулями (з газ.).

2. Гідромотор.

Водомет, прилаштований десь на кормі, силою реактивної тяги штовхав, кидав амфібію далi мiж буруни (О. Гончар);

Застосування водомета чи гвинта на мілководних річках неефективне (з газ.).

3. Те саме, що фонта́н 1.

Краса цього саду, його впорядкованість, усі ті дерева й квіти, водомети і струмки зачарували наших дам і кавалерів (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

(1) І́мпульсний водоме́т – гірнича машина або агрегат для створення нестаціонарних високошвидкісних рідинних струменів і керування ними.

Сучасні імпульсні водомети забезпечують генерацію струменів води невеликих діаметрів при значних швидкостях їх витікання (з наук.-попул. літ.).