водомороз
ВОДОМОРО́З, а, ч.
Птах родини сиворакшевих з великою головою та довгим дзьобом, який живе біля води й живиться рибою; рибалочка (у 2 знач.).
На гілці, над самою водою, завмер водомороз, похиливши вниз дзьоб (О. Копиленко);
Водомороз населяє узбережжя водойм, гніздиться у норах по схилах круч та в дуплах дерев (з наук. літ.);
Водомороз має тіло завдожки 15–20 см. Його вага 25–40 г (з наук.-попул. літ.);
Водомороз шкідливий для рибного господарства (із журн.);
По воді вже не розбігалися кола від грайливої риби, водомороз не пікірував із гілки за невправними мальками, полетіли кудись сірі чаплі (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- водомороз — водоморо́з іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
- водомороз — -а, ч. Птах із великою головою та довгим дзьобом, що живе біля води й живиться рибою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водомороз — ВОДОМОРО́З, а, ч. Птах з великою головою та довгим дзьобом, що живе біля води й живиться рибою. На гілці, над самою водою, завмер водомороз, похиливши вниз дзьоб (Коп., Як вони.., 1948, 59). Словник української мови в 11 томах
- водомороз — Водомороз, -за м. пт. Зимородокъ, Alcedo ispida. Вх. Пч. ІІ. 8. Словник української мови Грінченка