водопад

ВОДОПА́Д, у, ч.

Те саме, що водоспа́д.

Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, Так наші молоти гриміли раз у раз (І. Франко);

Вона [багатотисячна юрба] .. приголомшливо, без перестанку, без пауз, без виразу кричить одноманітним страшним гудом, як рев величезного водопаду (В. Винниченко);

З несамовитим ревом, аж чорна, вода десятками водопадів падала з неї [греблі] (О. Іваненко);

Скульптор .. задивився вниз на шалений водопад, на вируюче сяйво свіжо-білого шумовиння (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водопад — водопа́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. водопад — -у, ч. Те саме, що водоспад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водопад — Водоспад Словник чужослів Павло Штепа
  4. водопад — Невеликий водопад, а ріку держить. Коли мала перепона стає на заваді великої справи. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. водопад — ВОДОСПА́Д (ВОДОПА́Д), СПАД рідше, ГОЦ діал., ШИ́ПІТ діал. Усю ніч не давав їм спати шумливий водоспад (В. Гжицький); З гір спадає водопад, буруни скажено стрибають по камінню (О. Донченко); З'їжджаючи з гори, він надто згинає коліна. Згинає їх.. Словник синонімів української мови
  6. водопад — ВОДОПА́Д, у, ч. Те саме, що водоспа́д. Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, Так наші молоти гриміли раз у раз (Фр., X, 1954,48); З несамовитим ревом, аж чорна, вода десятками водопадів падала з неї [греблі] (Ів., Вел. очі, 1956, 9). Словник української мови в 11 томах