1. Словник української мови у 20 томах

водопілля

ВОДОПІ́ЛЛЯ, я, с.

Весняне розлиття рік; повідь.

У повінь .. озеро і річка зливаються, і таке водопілля тоді перед очима! (М. Малиновська);

Луками, обходячи водопілля, жінка в чорному жакеті вела на налигачі корову (В. Дрозд);

Дні водопілля – дуже важкий час для сухопутних тварин долини ріки (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водопілля — водопі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. водопілля — -я, с. Весняне розлиття рік; повінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водопілля — ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯ рідше, ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯ розм., РОЗЛИ́ЙВОДА розм., РОЗЛИ́В розм. рідко, ПА́ВІДЬ діал., ВИ́ЛИВ діал. Словник синонімів української мови
  4. водопілля — Водопі́лля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. водопілля — ВОДОПІ́ЛЛЯ, я, с. Весняне розлиття рік; повідь. Дні водопілля — дуже важкий час для сухопутних тварин долини ріки (Веч. Київ, 10.V 1958, 3). Словник української мови в 11 томах
  6. водопілля — Водопілля, -ля с. 1) Наводненіе. 2) Приливъ. Словник української мови Грінченка