водосвяття
ВОДОСВЯ́ТТЯ, я, с.
1. Церковний обряд освячення води.
Як тільки блиснув перший промінь сонця, отець Хома запросив усіх до церкви послухати подячний молебень з водосвяттям (М. Старицький);
По гетьманському наказу мали усі перед водосвяттям з'їхатись у Чигирині (А. Чайковський);
У Києві був звичай: на Маковія всі кияни сходилися та з'їжджалися на Дніпро святити воду. Все чоловіче населення мало з'являтися на водосвяття в козацькому одязі (з рел.-церк. літ.).
2. (з великої літери). Те саме, що Водо́хреще.
– Якби був батько не оженив, то після Водосвяття прислав би старостів до неї (Панас Мирний);
Перед Водосвяттям ринув сюди народ (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- водосвяття — водосвя́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- водосвяття — І водосвячення, заст. водосвятіє див. освячення води Словник церковно-обрядової термінології
- водосвяття — -я, с. 1》 Церковний обряд освячення води. 2》 Те саме, що Водохреще. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водосвяття — Водосвя́ття, -ття, -ттю, -ттям, на -тті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- водосвяття — ВОДОСВЯ́ТТЯ, я, с. 1. Церковний обряд освячення води. Шлюз відкривали при повному зборі всього народу з.. водосвяттям… (Бурл., Напередодні, 1956, 98). 2. Те саме, що водо́хреще. Словник української мови в 11 томах
- водосвяття — Водосвяття, -тя с. Освященіе воды. Словник української мови Грінченка