водоспад

ВОДОСПА́Д, у, ч.

1. Падіння води на місці прямовисного уступу річища річки або потоку.

З високої гори спада водоспадом річка Алма і піниться, і скаженіє, і наповняє долину та ліс диким криком (М. Коцюбинський);

Ніхто ще не сягав дна, де гримить і парує водоспад (Б. Антоненко-Давидович);

Коли долину ріки перегороджує поріг із стійких порід, вода перекочується через нього і падає прямовисно, утворюючи водоспад (з наук. літ.);

* У порівн. Очі Гіпатії, мов криниці, віддзеркалюють небо, хмари, сонце .. Золотавий водоспад кіс огортає гордовиту голову сонячним ореолом (О. Бердник);

Його [крик вершника] повторювали гори, він .. відлунював од велетенських камінних лобів, що нависли над ущелиною, гримів, немов водоспад (Ю. Мушкетик);

// Падіння води з будь-якої штучної перепони.

З ринв цілі водоспади спадають в палісадник (В. Винниченко);

Певно, давно цей млин не працював .. Тому вода з колеса то лилася водоспадом у канал, то розсіювалася снопом бризок на всі боки (Ю. Логвин).

2. перен. Те, що спрямоване на когось з великою силою, у великій кількості і т. ін.

Сяйво бурхнуло на нього [Максима] шаленим водоспадом (І. Багряний);

Невисокий гарячкуватий Ігор .. буквально страждає, коли немає слухачів, щоб вилити їм на голови водоспади свого красномовства (Г. Усач);

Я скосив очі на статую змієборця і став підніматися сходами до дверей. Зверху могутнім водоспадом на мене лився церковний гімн (Р. Андріяшик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

водоспад

Значення в інших словниках