водотеча

ВОДОТЕ́ЧА, і, ж.

1. Проникнення води через отвір, пробоїну в чому-небудь.

Коли утворювалася потужна водотеча, діру затикали кимось з екіпажу, в той час як решта шукала щасливої пристані у відкритому морі (В. Стус);

Забруднення навколишнього середовища та водотечу на суховантажі не виявлено (з газ.).

2. заст. Ручай, водний потік.

Вечір пізній, місяць ясний; рожеві квіти пахнуть; свіжі водотечі дзюрчать (Марко Вовчок);

Їй знову снилися прибої водотечі (В. Стус).