водотрив

ВОДОТРИ́В, у, ч.

Водотривка порода.

У долині річки Кам'янка верхній водотрив водоносного горизонту в кристалічних породах або відсутній, або невеликої потужності (з наук. літ.);

У процесі експлуатації шахт і кар'єрів у межах верхньої зони літосфери руйнуються регіональні водотриви й зростає активність взаємозв'язку поверхневих та підземних вод (з наук. літ.);

Непроникні водотриви – це глини, важкі суглинки, добре розкладений торф (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me