водружати

ВОДРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОДРУЗИ́ТИ, ужу́, у́зиш, док., що, рідше чого, ц.-с., уроч., рідко.

Ставити що-небудь на чомусь, закріплювати щось.

У скіфів був звичай за межами свого поселення викладати великі горби з хмизу, а на їх вершину водружати меч (з наук.-попул. літ.);

Не обов'язково водружати на своїй ділянці справжню скульптуру з каменю або міді, а тим більше – із бронзи. Можна придбати чудові й недорогі вироби із пресованого каменю або скловолокна, оброблені під золото, нефрит або свинець (із журн.);

У Житомирі вночі проти собору на площі водрузили хреста, мабуть, близько шести аршинів заввишки, пофарбованого у чорне з білим .. На хресті цьому висіли вінки з живих квітів (О. Іваненко).