возвеличування

ВОЗВЕЛИ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. возвели́чувати.

Його [митця] Голгофа – це власне безпосереднiй вiдгук сучасника, його плач i возвеличування трагедiї, що вiдбувалася на його очах (Р. Федорів);

Домінуючі ідеологічно-кон'юнктурні кліше призводили до свідомого возвеличування одних аспектів війни та замовчування інших (з наук. літ.).