воздрімати

ВОЗДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., ц.-с., уроч.

Почати дрімати; задрімати.

Завжди був [Нестор] на всіх богослужіннях, а й разу, ти скажи, не воздрімав (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me