вокодерний

ВОКО́ДЕРНИЙ, а, е.

1. Прикм. до воко́дер.

Як подальший розвиток вокодерної телефонії після смугових вокодерів з'явилися ортогональні (з наук. літ.);

Деякі з алгоритмів перетворення мовного сигналу використовують вокодерний принцип, що не завжди припустимо у системах документування (з наук. літ.).

2. розм. Перетворений, створений вокодером; несправжній, штучний (про звук, голос і т. ін.).

Здалеку було чутно наполегливий, іноді вокодерний гомін у мікрофон (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me