вокодерний
ВОКО́ДЕРНИЙ, а, е.
1. Прикм. до воко́дер.
Як подальший розвиток вокодерної телефонії після смугових вокодерів з'явилися ортогональні (з наук. літ.);
Деякі з алгоритмів перетворення мовного сигналу використовують вокодерний принцип, що не завжди припустимо у системах документування (з наук. літ.).
2. розм. Перетворений, створений вокодером; несправжній, штучний (про звук, голос і т. ін.).
Здалеку було чутно наполегливий, іноді вокодерний гомін у мікрофон (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me