волелюбство
ВОЛЕЛЮ́БСТВО, а, с.
Те саме, що волелю́бність.
Волелюбство і здатність до самопожертви в ім'я Вітчизни були визначальними рисами козаків (з наук. літ.);
Юрій Федькович – “буковинський Кобзар” – підносив голос протесту проти соціальної та родинної нерівності, возвеличував волелюбство, оспівував гордих і сильних (з навч. літ.);
Імперія жорстоко придушувала вияви небезпечного для її існування волелюбства серед уярмлених народів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волелюбство — -а, с. Те саме, що волелюбність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волелюбство — ВОЛЕЛЮ́БСТВО, а, сер. Те саме, що волелюбність. Словник української мови в 11 томах