1. Словник української мови у 20 томах

волжани

ВОЛЖА́НИ, а́н, мн. (одн. волжа́нин, а, ч.; волжа́нка, и, ж.).

Жителі Поволжя або ті, що походять із Поволжя.

І ти тоді мовив: – Солдати, Мої москвичі і волжани, На поміч нас кличуть Карпати (М. Нагнибіда);

Бійці йшли у валянках, теплих шапках і теплих рукавицях. Все це були волжани, уральці, сибіряки. Вони ішли поважно..; обличчя їхні були спокійними і суворими (Григорій Тютюнник);

Ярославець, корінний волжанин, українською співає. Знак любові й шани (Д. Білоус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волжани — -ан, мн. (одн. волжанин, -а, ч.; волжанка, -и, ж.). Жителі Поволжя або ті, що родом із Поволжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. волжани — ВОЛЖА́НИ, ан, мн. (одн. волжа́нин, а, ч.; волжа́нка, и, ж.). Жителі Поволжя або ті, що родом із Поволжя. І ти тоді мовив: — Солдати, Мої москвичі і волжани, На поміч нас кличуть Карпати (Нагн., Вибр., 1957, 52). Словник української мови в 11 томах