волого
ВОЛО́ГО.
Присл. до воло́гий.
Великі гарні очі волого блищали на її білому обличчі (Л. Первомайський);
Очі [коня] світились волого, і тяглись від них мокрі доріжки (В. Близнець);
* Образно. Волого дихав папір, затримуючи в скоцюрблених жменьках краплі соків (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волого — воло́го прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- волого — Присл. до вологий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волого — ВОЛО́ГО. Присл. до воло́гий. Великі гарні очі волого блищали на її білому обличчі (Перв., Материн.. хліб, 1960, 31). Словник української мови в 11 томах