вологолюбність
ВОЛОГОЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. вологолю́бний.
Детальну диференціацію в своїй шкалі вологолюбності деревних і чагарникових порід зробив український лісівник-еколог П. С. Погребняк, який згрупував рослини за ступенем зростання вологолюбності (з наук. літ.);
За однією версією, назва була дана гортензії за форму насіннєвих коробочок, які нагадують глечик, за іншою – через її вологолюбність (з наук.-попул. літ.);
Шанували вербу за її вологолюбність. А це дерево завжди росло тільки там, де була вода, ніби тримаючи постійний зв'язок із божеством життєдайної вологи (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me